Ми - УСІ!
Блог Миколи Карпюка
Що найбільше мене дивує у багатьох патріотів, так це певна апатія і розчарування від проведених Майданів. Є великою брехнею балаканина про те, що Майдани нічого не дали. Мовляв, у боротьбі українців немає сенсу, бо ми так нічого й не досягли, що ми якісь не такі, як інші нації, що після Майданів стало ще гірше. А я вам кажу, – здобуток Майданів – Майдан! Це – наш традиційний український метод реалізації права народу бути єдиним джерелом і носієм влади в Україні. Бути СУВЕРЕНОМ! Майдан – прояв звичаєвого українського права, того самого Віче, а якщо потрібно, то й Чорної ради. Я ніколи не сприйму ніяких "революцій гідності". Ця словесна еквілібристика є підміною суті відродженої українцями національної традиції. З одного боку, цим словоблуддям політичні ловкачі намагаються паралізувати волю нації, нав’язуючи думки про безперспективність боротьби. З іншого боку, цією еквілібристикою була проведена легітимізація приходу до влади тих, кого народ у 2013-14 р.р. вимагав "піти геть". Це, буцімто вони організували і здійснили "революцію", тому й користаються її результатами. Вони і разом з ними "грязь Москви" (вислів Т. Шевченка) усіма силами намагаються загадити, затерти саме поняття "Майдан". Бо Майдан – стихія українського Духу, яскраве вираження ВОЛІ Української Нації. Воля – здатність мислити, виражати емоції, у відповідних ситуаціях приймати рішення діяти чи відмовитись від дії, самому "від себе" проявляти вчинки (чинити). Право свободи волі надається Творцем кожній людині, кожному народу, кожній нації.
Саме воля є найбільшим надбанням українців. І воля здобута у першу чергу завдяки Майданам. Українці мусять це чітко усвідомити. А для влади Право свободи волі повинне стати священним.
Нація – спільнота вільних людей. Лише вільні люди спроможні обирати владу "ліпших людей" (термін Д. Донцова), котрі є для них справжніми авторитетами. Тиранія прагне перетворити суспільство в отару безвольних рабів. Вільні люди не визнають тиранів. Нація не потребує тиранії і не допускає її в себе. У цьому суть наших Майданів.
Велика проблема державного становлення полягає у тому, що ми не маємо усталеної політичної культури і справжньої політичної еліти. Проте, така еліта може народитися лише в боротьбі. І лише справжня національна політична еліта зможе сформувати українську соціокультуру. Усі проблеми, кризові явища, усі перипетії українського буття навалюються на Україну для того, щоб нація мобілізувалася, випестила у собі, а далі возвела на провідну роль справжню національну політичну еліту.
Що може стати тим "мірилом", за яким визначається якість людей, котрі можуть бути політичною елітою? Ісус Христос дав нам універсальний індикатор: "По плодах їхніх ви пізнаєте їх." Подивіться на "плоди" діяльності попередників і сучасних політичних угруповань (партіями їх неможна назвати). "Шкода говорити". Я їх не ганю, не засуджую. Лише стверджую, - вони не спроможні керувати суспільством, не спроможні бути ДЕРЖАВНОЮ владою. Їх природнє призначення і покликання інше. Вони можуть бути успішними бізнесменами, менеджерами певних напрямків, гарними галузевими фахівцями, просто хорошими людьми. Але у них немає державницького мислення, а найголовніше – немає ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ.
Неправдою є балачки про зневіру, розчарування і апатію українців. Щоб не було, а у серці кожного співвітчизника живе надія (Майдани і є проявами цієї надії). Переважна більшість українців тримає у своїх серцях мрію про правдиву державу, котра забезпечить умови для реалізації потенціалу кожного, що дасть можливість жити по-людськи сьогодні і бути впевненим у завтрашньому дні. За волю, за правдиву державу вони кладуть життя на війні, протистоять московській агресії.
Хто запропонує шлях до створення Правдивої Держави? Хто очолить процес її возведення? Очевидно, що ті, хто національне і державне ставить пріоритетом свого буття. Прийшов час об’єднати і зорганізувати УСІх, хто має продуктивні для нації вольові якості. Прийшов час формувати справжню Суспільну Силу. Прийшов час викристалізовувати Правдиву Політичну Еліту. Хай ідуть до біса розділення українців за регіональним і всіляким іншим принципом, на різноманітних "-ботів". До біса хай ідуть усі "ізми". У мріях і надіях наших співвітчизників набагато більше національної ідеї, ніж в усіх ідеологемах разом узятих. Життя українській нації надано Творцем. Уся Україна – це наша земля. Усі наші співвітчизники – єдина нація, Єдина Сім’я. Ми на своїй землі і творити наш спосіб життя – наше ПРАВО!
Якраз у "способі життя" і є сенс процесів державного становлення. Українське слово "влада" походить від терміну "лад". Отож, влада – це ті, хто встановив у собі ЛАД і поширює його довкола, на всю країну. Лад – це і порядок, і гармонія, і суспільний устрій. Українці прагнуть такого Ладу, котрий забезпечить розвиток України, всього народу і кожного громадянина. Це саме той Лад, який ми називаємо – Український Правдивий Лад. Тобто, суспільний устрій має бути побудований на ПРАВДІ. Бо, що від лукавого, те не дасть ні порядку, ні гармонії, ні злагоди, ні розвитку.
Будівництво держави – творчий процес. Тому усілякі догми є гальмом цього процесу. Необхідно брати відповідальність, пробувати нове, шукати і застосовувати, приймати продуктивне, відкидати недієве. Звичайно будуть помилки. Але у тих помилках буде більше сенсу, ніж у бездумному мавпуванні чужих зразків. Адже творчість процесу ДЕРЖАВОТВОРЕНННЯ завжди забезпечуватиме розуміння що є продуктивним, а що – непридатним.
Христос навчав: "По вірі вашій буде вам." (Мт. 9;29). Як ми думаємо, ким себе бачимо, уявляємо, відчуваємо, тими і стаємо. Годі нам ходити манівцями, захоплюватися "псевдо-пророками", віддавати свої енергії тим, хто спалює їх намарно. Запаліть у своїх серцях святу віру в Україну, віру у нашу спроможність творити власне життя. Вірю – знаю: так є і так буде! Запаліть цей вогонь Віри у своїх близьких, донесіть до співвітчизників. "Ось вона – Україна нашої мрії! Яскравим сонцем сходить на обрії нашого життя і освітлює нас УСІх! Світить у наших серцях. І ми йдемо по шляху цього Світла!" Наша віра наповнить нас Мудрістю Божественною, Небесні Сили стануть пліч-о-пліч з нами. Ми побачимо у своєму середовищі тих, хто є нам авторитетами і сформуємо з них політичну еліту. А лідер проявиться саме у такому середовищі. Перший серед рівних, найбільш стійкий, найбільш відповідальний.
Ми – на своїй землі і прийшов час нашого ЧИНУ!
Бо ми – УСІ!
